Візьму пензлик і намацаю
всього по трішки і багенько.
Тут крапкою, тут доріжкою
малюватиму я гарненько.
Чорним не буду барвити,
воно саме згодом з’явиться,
синє з червоним зліпиться
і бідою усе зав’яжиться.
Холод синього мучитиме,
полум’яну фарбу кромсати,
одне одному не піддаватися
і у чорну прірву сповзати.
Віддалю пензлика синього,
хай червоне тут зогрiвається,
краще небо чи море синеє,
хай гарячу душу торкається.
По краплинці кольорами
світ малюватиму - безбiдно,
туга щезла - любуватимусь
подякою гiдно.
Views: 133