Сонце, сонечко грайливе!
Посміхаєшся щасливо …
Хмарки всі порозганяло,
Небо волошкове стало …
Літо спекою прийшло …
А то збоку, що там? Що?
Хмара хижо посміхнулась,
Грім здалека стосунула …
Вітерець, як лис із лісу,
Пробиратись став й гучніше
Мову став собі вести,
Гілочки усі трясти.
Помаленьку й потихенько
Хмару він присуне й всеньку
Розкладе по небі так,
Що вже дощику ніяк
Буде небом не зостатись,
Буде думати, як статись,
До земельки, до травички,
Виллє всю свою водичку.
І піде знов за водою,
Де хмаринки чередою.
Views: 84