Невідомо як

Нога ступає по землі, як в казці.
І дух хвалою Богові зове.
А очі бачать кривду і нещастя,
Хода понура й відчаєм стає.

Навіщо? Чом так і чому так?
На мові смерті - відповідь у зла.
А я ступаю, вірю і боюся …
Богу відомо, як ще душа жива.