Знову і знову
груди зітхають,
тривога спиняє
все у тобі.
Сум із тугою
мнуть-виминають
звичне життя
у сивізнії дні.
Без втіхи і щастя,
пісні і свята,
так лише -
звичка проста.
Молодість тихо
без ніг шкутильгає …
О, світ лиходійства,
Помста в нас страшна!