Я палачем таки вже стала.
Бо піднесла сокиру понад злом,
І сто разів сікти - буде замало.
Чотири роки, альбо й довж,
Одне й те саме - смерть і горе.
Єдиний рух, держак в руці.
Й безкровне зло - вже безголове.
Вогнем прокляття аж горить.
Поетичний авторський клуб, сучасна українська поезія
Я палачем таки вже стала.
Бо піднесла сокиру понад злом,
І сто разів сікти - буде замало.
Чотири роки, альбо й довж,
Одне й те саме - смерть і горе.
Єдиний рух, держак в руці.
Й безкровне зло - вже безголове.
Вогнем прокляття аж горить.