З болем, по-живому,
Крадучись роздум вгризався в серце.
Воно билось, тупотіло не хотіло смерті.
Надію шукало, а кров прибувала.
Вже кипіла, била, життя ломала …
Сказати? Просити? Благати?
Все повтікало. Лиш думка «молитись»
Ледь помітною струмочком майнула …
У відчаї вуста пригорнули
Лише іі …
І десь-десь високо, невідомо де.
А може й глибоко. Надія-ковточок
Все ж ожила.
Й росинку водички мені подала …