Плакав дідусь,
гірко так плакав …
Війну він зазнав
таку, яка є.
Синами солдатиків
кликав в подяці,
вклонявся,
й сльозами затьмарював все.
Вони ж все мовчали,
старались старого
потупати щиро,
плечем дідуся …
Самі ж про свій дім
думали тихо
і відповідь видка,
чому йде війна.
Бо смерть, бо не хочем
кацапського духу,
бо мир не в кацапах,
а смерть в їх душі …
А миру народ,
якого жаліти
й відстояти треба,
мусово усім!