Галас з звуком говорили -
- Вже нема i краплi сили!
Снiг коли зимою йде,
себе щiльненько кладе,
починаемо хворiти,
ми безсилi говорити.
Чи снiжинки, як лiтають
нам всiм рота затуляють?
Тихо так стає кругом,
нiби змовк свiт, вже не знов
галасiння i гудiння,
тупотiння i пищiння,
виття, гул й не знати що
будуть нашими? То що?
Бiдкались нiби обоє.
Галас з звуком, ви герої!
Ми вас чуєм, аж не траєм
Зиму тиху, снiжну й тиху
ми усi радо чекаєм!