Місяць: Березень 2026

планети,
системи,
тяжiння
й без нього

Летiла птаха.
Кiшка схопила птаху, яка летiла.

Сумуй вже осінь,
Не заважатиму тобі.
До суму свого і мене пусти,
З тобою світом побреду,

Сивий ранок. Кухоль кави
Настрій силиться подати.
Марно все. Тепло, добробут –
Все війна ладна забрати.

Беру папір і ріжу я
Навпіл.
Тримаю дві я папірини.
А згодом кожну з них
Ріжу спритно я
На три частини.

Народиться Бог,
Різдвом світ засяє …
Про зірку згадаю
Й вона чудом вся.

Прозвучала фальшом брехня.
Щосили ноти прокричала,
Аж стрепенувся цілий світ,
Душа, що правильно співала,

Почитай зі мною, доле …
Вірша, що якого
Написала ти зі мною …
Доле, моя доле …

Два зайчики в лісочку
Ходили не грибочки
Збирати темним лісом,
Бо темно й не було.

Ворогу смішно, коли помираєм,
Ворогу страшно, коли сам здихає.

Блимає зірочка вогником тихо,
Час до Різдва ніжками вже тупотить
Гола земля стомлює зжурену душу,
І сніг не бадьорить понурую мить.

Пензлик в фарбі потримав,
На папір думку поклав
Котик малювальник.

Виє і виє, гуде і лякає,
Смерть вже злетіла
Зжерти шукає

Глибоко-глибоко,
Де небо на дні,
Я вже не ходитим,
А плистим собі …

Десь на небі сніг сидів,
Потім взяв і полетів.
Годі було вже лежати,

Людське шукаєм …
А його нема …
У лайці –
Як знайти
Хороше слово.

Я знала, що буде так.
Як? Смерть в дворах,
Скорбота в душах за своїх
І попіл в серці за чужих.

Сьогодні збігаю в дитинство,Хутенько лише, лиш на мить.Могла б більше там побути,Але в безчассям все біжить.Безчассям саме, бо встигатиВсе не вдається живучи.Тому, дитинство, вибачай мніʼ.У […]

Так, ніби , а вже бачиш, що ні.
І ріка заросла, у багнюці стоїть.
І терпіння згуло у безмовних лісах,
І пеньки не пеньки, а безубʼя в корчах.