Чи галасливим сум буває?
Чи тиша в сумі місце має?
Вона думками голосить!
Місяць: Березень 2026
Я час, який пішов від вас
Хтось повинен перемогти …
Я знаю, що це буде час …
Не грубо волатиме – це я!
Давайте!
Все починаеться з “давайте”!
А дати нема що!
Душа бiднюща лише взяти
бажає! Хай i що!
Думка, яка прикотилась …
Котиться думка …
Всесвітом десь …
А на мені і спинилась.
Тому й породив нас,
Не до людей
Грубі, грубі їхні «губи».
У крові, із кров‘ю!
Не наїлись, не напились,
Того і безкровні!
Хтось похилився ..
Хтось похилився … геть землею.
Поклон проблемам вiддає.
Хтось кроком чiтким йде угору,
Не бачить – доля ж вниз іде …
До дня Святого Валентина
Не сумуй,
Не дивись так щемно.
Поглянь хвалькувато,
Поглянь нечемно.
Лютий лежень, або лежень Лютий!
Чого Лютим мусиш бути?
Бо безсилий повернути
Страх зими i нейну лютiсть?
«Щасливі» i «нещасливі» поети
Ходять, пишуть і живуть …
Хліб святий щодня жують.
Люди? Нелюди? Не знати …
Затхлим пре з них … що казати …
Лютий, зима, очікування …
Небо олово натягло на себе …
Сивізне повітря рухом нехає
І птаха принишкла, гілками сидить,
Ніби й літати зріклася, що знає.
Українське слово
Понуро слово підняло себе.
Згадало зміст, який в собі тримало
І опустило все в собі,
Й порожнім, аж до донця стало …
Присягали, себе клали …
Присягали всі людині …
Навіщо?
В чому винні?
Докази в словах послати?