Душа дитятком притулилась
До милості в самій собі
Сльоза тремтіти захотіла,
Не впала, так перлинкою блищить.
Місяць: Березень 2026
Якось так!
Чом так тихо надворі?
Сплять звірятка у дуплі,
Їжачок в нору заліз,
У барлозі спить ведмідь.
Любов
Тишу люблю я з тобою.
Вона лише наша тоді.
Думки сховатись уміють
У тиші, що з нами, і ти
з людьми, яким було добре
Лише вiдчула.
Як чуже вмостилось помiж нас.
Щирiсть утiкла хутенько,
лишилися напiвсловА.
Роздуми вимираючих iстин
А менi чесною бути легко.
Не знаю, чому, але так.
Один раз лише треба
Платан, синички і я
Синички під дахом ховали себе.
Перемовлялись тихенько, ледь чутно.
Життя невідоме мені і живе
В цю пору осінню почуте.
моя твоя – не понимает
Добре жити лише зараз.
А як? Коли життя нема.
Коли тривога стисла заран,
а ввечерi тебе й нема.
Нудьгуватий вiрш
Нiч беззоряна осiння, тиша
й сон встелились навкруги.
Дощ i той десь спати влiгся,
не моросить, не дрiбнить.
Логістичні проблеми
Ладні у пакет залізти –
лише б не просто сісти
Й подумати – навіщо
В пакет я буду лізти?
Вечорниці
Вечір до вечора на вечорниці прийшов.
– Холодно, темно, от я і зайшов!
– Сядай, не соромся, не стій до дверей!
Чи й в тебе, як в мене короткий був день?
Про вечорниці
То де таке,
Таке забуте,
Що аж до сліз,
Аж до гріха
Клясти ту долю,
Що забула,
Що в нас душа,
І то яка!
Тому
Наша мова, як струмок,
Ллється-витікає,
Все в полинь водою бʼє,
Сльозу наганяє.
Ліс і спочинок
Метушня ще із ранння.
І думками – що, куди?
Прикупити, призробити,
Приварити … при і при …
І назвати не знаю як
Знов ти заходився світом капотіти,Дощику дрібненький, холодом сповитий.Десь тебе із дому часто проганяють -Ходиш, як приблудний, сльози проливаєш.Навесні ти лише парубок веселий,Залицятись любиш, про це […]
Про гарне місто
Так здавалось, так було.
Час пройшов і все згуло.
Чим гарніше місто є,
Тим жалькіше всім стає.
Жива-нежива …
Жива-нежива,чи то осiнь?зима?коливається дух у природи.Тихо вiдходитьв минуле туга,бо вже другамоститись надходить.Цепенiє усе,мовчить i тряседумки все страшнiшi вiднинi.Доколи? Довiдкiль?Нiщо задармавiдчинитись не хочей невпиннобрехня бiлить стiни,гаптує […]